Для авторів

                 

Правила оформлення статей

I. Профіль журналу

У журналі “Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія Біологія” публікуються статті з актуальних проблем експериментальної біології рослин та суміжних напрямів, а саме фізіології, біохімії, молекулярної біології, генетики і селекції, анатомії і клітинної біології рослин, біотехнології і екології рослин, взаємодії рослин з іншими організмами.

До публікації приймаються:

– закінчені оригінальні роботи, ніде раніше не видані (статті обсягом до 1 друк. арк. – 24 стор. тексту, 30 рядків на сторінці);

– теоретичні і проблемно-оглядові статті обсягом до 2 друк. арк. – 48 стор. тексту, включаючи список літератури;

– описи оригінальних методів і приладів;

– матеріали і повідомлення про події наукового життя (розділи “Хроніка”, “Історія науки”, “Люди науки”) і т.п.;

– рецензії на книги.

Статті друкуються українською, російською або англійською мовами.


ІІ. Вимоги до викладу тексту статті

Текст експериментальної статті повинен складатися з розділів: “Вступ”, “Методика”, “Результати”, “Обговорення” (можливий об’єднаний розділ “Результати та обговорення”), “Список літератури”.

Текст статті починається з індексу УДК, далі заголовок, ініціали і прізвища авторів, повні назви наукових установ, анотація мовою оригіналу, ключові слова. Після цього розміщують основний текст статті, список літератури, анотації англійською і російською (якщо стаття написана українською) мовами, таблиці і рисунки. На першій сторінці після ключових слів указується прізвище, повне ім’я і по батькові, поштова адреса та e-mail автора, з яким вести листування.

Заголовок статті повинен бути коротким, інформативним і по можливості точно відображати зміст статті.

Анотація мовою оригіналу  розміщується під “шапкою” статті. Англомовна та російськомовна або україномовна версії анотації розміщуються наприкінці статті. Обсяг англомовного варіанта анотації має бути не менше 1800 знаків (разом з ключовими словами). Анотації іншими мовами мають бути ідентичні за змістом. Анотація має відображати актуальність досліджуваного питання, суть експериментів (спостережень), основні результати та їх інтерпретацію. Анотація не повинна містити баластні слова і неінформативні вирази.

Ключові слова друкуються під анотацією, їх список бажано починати з латинських назв об’єкта (об’єктів) досліджень.

Вступ має містити постановку проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими або практичними завданнями; короткий аналіз останніх публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми, виділення конкретних невирішених питань, яким присвячується стаття, формулювання мети роботи. Іншими словами, вступ має відповідати на питання: що відомо у даній галузі; що залишається невідомим; яке завдання даної роботи. Бажано, щоб в експериментальних роботах формулюванню мети передувала робоча гіпотеза.

Методика повинна містити відомості про об’єкт (об’єкти) дослідження (з обов’язковим наведенням повних латинських назв видів і авторів класифікації), умови експериментів, аналітичні методи, прилади і реактиви. У цьому ж розділі даються відомості про повторення експериментів, методи статистичної обробки результатів. Слід вказати, що означають наведені в таблицях і на графіках величини (середні арифметичні, абсолютні значення окремих експериментів і т. д.) і показники варіації (стандартна помилка, середнє квадратичне відхилення, довірчий інтервал і т. д.).

У розділі “Результати” необхідно лише описати виявлені ефекти, не коментуючи їх, всі коментарі і пояснення виносяться в обговорення. Виклад результатів не повинен зводитися до переказу змісту таблиць і графіків, він має відображати закономірності, які випливають з одержаних даних. Результати рекомендується представляти в минулому часі.

Завданням розділу “Обговорення” є узагальнення та інтерпретація результатів, аналіз причинно-наслідкових зв’язків між виявленими ефектами. Одержану інформацію необхідно порівняти з наявними літературними даними і показати її новизну. Обговорення має завершуватися відповіддю на питання, яке поставлене у вступі.

Посилання на літературу в тексті даються в круглих дужках з наведенням прізвища автора (авторів) і року видання. Якщо авторів більше двох, посилання оформлюються таким чином: (Глянько и др., 2008; Dogadina et al., 2008; Коць та ін., 2009). При посиланні на декілька робіт одночасно їх розташовують у хронологічному порядку.

Список літератури повинен містити бібліографічний опис усіх публікацій, посилання на які містяться в тексті статті. У список вміщуються в алфавітному порядку спочатку роботи, опубліковані кирилицею, далі – опубліковані мовами на основі латиниці. Після опису публікації кирилицею необхідно в дужках навести бібліографічний опис англійською мовою. Можна користуватися англомовним варіантом цієї публікації, якщо цитований журнал перекладається англійською мовою. Для статей, опублікованих в журналах, вказуються прізвища та ініціали авторів, рік, назва статті, назва журналу, номер тому, перша та остання сторінки статті. Приклади:

Синькевич М.С., Дерябин А.Н., Трунова Т.И. 2009. Особенности окислительного стресса у растений картофеля с измененным углеводным метаболизмом. Физиология растений. 56 : 186-192. Sin’kevich M.S., Deryabin A.N., Trunova T.I. 2009. Characteristics of oxidative stress in potato plants with modified carbohydrate metabolism. Russ. J. Plan Physiol. (Fiziologiya Rastenii). 56 : 168-174.).

Koster K.L., Lynch D.V. 1992. Solute accumulation and compartmentation during the cold acclimation of puma rye. Plant Physiol. 98 : 108-113.

Для статей, опублікованих в книгах, вказуються прізвища та ініціали авторів, рік, назва статті, назва книги, місце видання та (або) видавництво (за наявності), номер тому або випуску, якщо такий є, перша та остання сторінки статті. Приклад:

Hossain M.A., Hoque M.A., Burritt D.J., Fujita M. 2014. Proline protects plants against abiotic oxidative stress: biochemical and molecular mechanisms. In: Oxidative Damage to Plants Antioxidant Networks and Signaling. Academic Press is an imprint of Elsevier : 477-521.

Для книг (монографій) вказуються прізвища та ініціали авторів, рік видання, назва книги, місце видання, загальна кількість сторінок, далі транслітерація опису англійською мовою, якщо книга видана кирилицею. Приклад:

Починок Х.Н. 1976. Методы биохимического анализа растений. Киев : 333 с. (Pochinok H.N. 1976. Metody biochimicheskogo analiza rastenii. Kiev : 333 p.).

Таблиці друкуються на окремих сторінках, кожна повинна мати свій заголовок.

Рисунки виконуються як чорно-білі на окремих сторінках. Під рисунками друкуються їх номери і подрисункові підписи з повним поясненням позначень і змісту. На кривих (крім безперервної реєстрації) мають бути нанесені експериментальні точки і показники варіації. Матеріал рисунків і таблиць повинен бути зрозумілим без звернення до тексту статті.

На окремій сторінці вказують повністю прізвища, імена і по батькові всіх авторів, телефони, факси, адреси електронної пошти та повні поштові адреси.


ІІІ. Оформлення електронної версії рукопису

Текст статті повинен бути виконаний у форматі *.doc або *.docx з використанням шрифту Times New Roman 14 пт через полуторний інтервал, вирівнювання основного тексту за шириною, без використання особливих видів форматування і без перенесень. Графічні рисунки вставляються у текстовий файл і дублюються у вигляді вихідного файлу у форматі Exel (*.xls). Шрифт рисунків Arial 10 пт, напівжирний. Рамки області діаграми, області побудови і легенди невидимі. Всі лінії середньої товщини. Основні поділки на осях спрямовані всередину. Графіки супроводжуються вихідними даними, за якими вони побудовані. Фотографії вставляються у текстовий файл і дублюються у форматах *.tif, *.gif або *.jpg.


IV. Представлення матеріалів до редакції

До редакції матеріали можуть надсилатися електронною поштою.

Стаття повинна супроводжуватися листом від установи, в якій працює автор, іногородні автори можуть надіслати скан листа електронною поштою. Якщо стаття написана авторами з різних установ, супровідний лист оформлюється за місцем роботи першого автора.


V. Редакційна підготовка

Стаття, яка надходить до редакції, реєструється і направляється на рецензування двом фахівцям у даній конкретній галузі. За наявності зауважень рукопис повертають авторам на доопрацювання. Виправлений варіант автор має надіслати до редакції разом з відповіддю на зауваження рецензента.

Черговість виходу статей визначається датою надходження остаточного варіанта.

Редакція залишає за собою право виправляти і скорочувати рукопис, а також повертати авторам роботи, які не відповідають вимогам редакції.

Адреса редакції: 62483, Харків, п/в Докучаєвське-2, ХНАУ ім. В. В. Докучаєва, 
корп. 4, кімн. 417. Тел. (0572) 99-73-52

E-mail: plant_biology@ukr.net

СПИСОК ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТИХ СКОРОЧЕНЬ ТА ПОЗНАЧЕНЬ,

ЩО НЕ ПОТРЕБУЮТЬ РОЗШИФРОВКИ

Одиниці вимірювання:

А – ампер

лк – люкс

атм – атмосфера

м – метр

Бк – беккерель

М – моль/літр

В – вольт

міс. – місяць (але двомісячний)

Вт – ват

Н – ньютон

г – грам

Ом – Ом

га – гектар

Па – паскаль

год – година

р. – рік

Гр – грей

с – секунда

Гц – герц

См – сименс

Д (кД) – дальтон (кілодальтон)

тиж. – тиждень (але двотижневий)

Дж – джоуль

хв – хвилина

Е – ейнштейн

N – нормальність

л – літр

 

Методи:

ВЕРХ – високоефективна рідинна 
хроматографія

ANOVA – дисперсійний аналіз

ГРХ – газорідинна хроматографія

ELISA – імуноферментний аналіз

ЕПР – електронний парамагнітний резонанс

ЗT (RT) – зворотна транскрипція

ІЕФ – метод ізоелектричного фокусування

PAGE – електрофорез в поліакриламідному гелі

ПЛР (РСR) – полімеразна ланцюгова реакція

RACE – швидка ампліфікація кінців кДНК

ТШХ – тонкошарова хроматографія

SDS-PAGE – денатуруючий PAGE

ЯМР – ядерний магнітний резонанс

 

Хімічні сполуки:

2,4-Д – дихлорфеноксиоцтова кислота

КоА – кофермент А

2,4-ДНФ – 2,4-динітрофенол

МДА – малоновий діальдегід

АБК – абсцизовая кислота

НУК – нафтилоцтова кислота

АФК – активні форми кисню

ПААГ – поліакриламідний гель

БАП – 6-бензиламінопурин

ПЕГ – поліетиленгліколь

БСА – бичачий сироватковий альбумін

РБФ – рибулозо-1,5-бісфосфат

ГК (ГК3) – гиберелова кислота 
(гиберелін)

РБФК/О – рибулозо-1,5-бісфосфаткарбоксилаза/оксигеназа

ДMCO – диметилсульфоксид

ТХО – трихлороцтова кислота

ДДС – додецилсульфат натрію

ФАЛ – фенілаланінамоній-ліаза

ДТТ – дитіотрейтол

ФЕП – фосфоенолпіруват

ДЭАЭ–целюлоза – діетиламіноетилцелюлоза

CCC – хлорхолінхлорид

ЕГТА – етиленгліколь-біс(2-ефір) 
тетраоцтова кислота

HEPES – N-(2-гідроксиетил) гідразин-N’-(2-етансульфонова) кислота

ЕДТА – етилендіамінтетраоцтова 
кислота

MES – 2-(N-морфолін)-етансульфонова кислота

ЖК – жирні кислоти

Pi – ортофосфат неорганічний

ІОК – індолілоцтова кислота

PPi – пірофосфат неорганічний

 

TRIS – трис(гідроксиметил)амінометан

Амінокислоти:

Ала (A) – аланін

Лей (L) – лейцин

Арг (R) – аргінін

Ліз (К) – лізин

Асн (N) – аспарагін

Мет (М) – метіонін

Асп (D) – аспарагінова кислота

Про (Р) – пролін

Вал (V) – валін

Сер (S) – серин

Гіс (Н) – гістидин

Тир (Y) – тирозин

Глі (G) – гліцин

Тре (Т) – треонін

Глн (Q) – глутамін

Трп (W) – триптофан

Глу (Е) – глутамінова кислота

Фен (F) – фенілаланін

Ілей (I) – ізолейцин

Цис (С) – цистеїн

Цукри:

Ара – арабіноза

Риб – рибоза

Гал – галактоза

Сах – сахароза

Глю – глюкоза

Фру – фруктоза

Кси – ксилоза

Фук – фукоза

Ман – маноза

 

Нуклеїнові кислоти:

ДНК – дезоксирибонуклеїнова кислота

рРНК – рибосомна РНК

кДНК – комплементарна ДНК

тРНК – транспортна РНК

мРНК – матрична (інформаційна) РНК

хпДНК – хлоропластна ДНК

мтДНК – мітохондріальна ДНК

яДНК – ядерна ДНК

РНК – рибонуклеїнова кислота

яРНК – ядерна РНК

Нуклеотиди:

АМФ, АДФ, АТФ – аденозин-5′-моно-, ди- і трифосфати

УМФ, УДФ, УТФ – уридин-5′-моно-, ди- 
і трифосфати

ГМФ, ГДФ, ГТФ – гуанозин-5′-моно-, ди- і трифосфати

ФАД – флавінаденіндинуклеотид

дАМФ і т.д. – дезоксинуклеотиди

ФАД·Н2 – те саме, відновлена форма

НАД – нікотинамідаденіндинуклеотид

ФМН – флавінмононуклеотид

НАД·H – те саме, відновлена форма

ФМН·Н2 – те саме, відновлена форма

НАДФ – нікотинамідаденінди­нуклеотидфосфат

цАМФ і т.д. – циклічні нуклеотиди

НАДФ·H – те саме, відновлена форма

ЦМФ, ЦДФ, ЦТФ – цитидин-5′-моно-, ди- і трифосфати

Інші скорочення:

ЕТЛ – електрон-транспортний ланцюг

УФ – ультрафіолет

ІЧ – інфрачервоний

ФАР – фотосинтетично активна радіація

к.к.д. – коефіцієнт корисної дії

ФС I, II – фотосистема I, II

КМ – константа Міхаеліса

ЦТК – цикл трикарбонових кислот

КФ – класифікація ферменту

C3,C4 – шляхи фотосинтезу (наприклад, С3-рослини)

мол. м. – молекулярна маса (при цифрі)

CAM – від Crassulacean acid metabolism

МС-середовище – середовище Мурасіге і Скуга

– прискорення вільного падіння

осмоль – осмолярність

ppm – частин на мільйон

ПОЛ – пероксидне окиснення ліпідів

рН – від’ємний десятковий логарифм концентрації іонів водню

с.-г. – сільськогосподарський

pK – показник дисоціації

т.п.н. – тисяча пар нуклеотідів

Rf – хроматографічна рухливість



Видавнича етика


Обов’язки редакційної колегії

Редколегія журналу “ВІСНИК ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ. СЕРІЯ БІОЛОГІЯ” у своїй роботі дотримується міжнародних етичних правил наукових публікацій та керується рекомендаціями Комітету з етики наукових публікацій (Committee on Publication Ethics) (COPE) і, зокрема, Керівництвом з етики наукових публікацій (Publishing Ethics Resource Kit) видавництва Elsevier, а також спирається на цінний досвід авторитетних міжнародних журналів і видавництв. Дотримання правил етики наукових публікацій усіма учасниками цього процесу сприяє забезпеченню прав авторів на інтелектуальну власність, підвищенню якості видання і виключенню можливості неправомірного використання авторських матеріалів. Це Положення відповідає політиці журналу і є однією з головних складових рецензування та видання журналу. 

  • Рішення щодо опублікування статті має прийматися на основі перевірки достовірності поданих даних та важливості публікації для дослідників і читачів. Головний редактор, наукові редактори, члени редколегії не повинні мати конфлікту інтересів стосовно статей, рішення щодо яких вони приймають. При цьому вони керуються політикою журналу і такими юридичними вимогами як недопущення наклепу, плагіату і порушення авторського права.
  • Об’єктивність. Редколегія має оцінювати рукопис виключно за його науковим змістом, незважаючи на расову приналежність, стать, сексуальну орієнтацію, релігію, національність, етнічне походження, громадянство або політичні погляди авторів рукопису.
  • Конфіденційність. Головний редактор, співробітники редакції, члени редколегії не повинні розкривати інформацію про представлені рукописи нікому іншому, крім автора(ів) та потенційних і призначених рецензентів.
  • Розголошення відомостей і конфлікт інтересів. Неопубліковані дані, одержані із представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися Редакцією та Редколегією для особистих цілей або передаватися третім особам (без письмового дозволу автора).
  • Редколегія не повинна допускати до публікації інформацію, якщо є достатньо підстав вважати, що вона є плагіатом. Стаття в разі прийняття до публікації, розміщується у відкритому доступі; авторські права зберігаються за авторами.
  • Вивчення скарг етичного характеру. Головний редактор та Редакція не повинні залишати без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів. У разі виявлення конфліктної ситуації вони мають вжити усіх необхідних заходів для відновлення порушених прав, а за виявлення помилок – сприяти публікації виправлень чи спростувань.

Обов’язки рецензентів

Незалежне рецензування є основним способом об’єктивної оцінки наукової якості потенційних публікацій та її поліпшення шляхом формулювання рекомендацій для доопрацювання статей.

  • Кожен отриманий для рецензування рукопис має розглядатися рецензентом як конфіденційний документ. Його не можна показувати або обговорювати з іншими особами за винятком осіб, уповноважених редактором. При цьому неопубліковані відомості, наведені в направленій для рецензування статті, не повинні використовуватися у будь-якій роботі рецензента без письмового дозволу автора. Конфіденційна інформація або ідеї, що з’явилися під час рецензування, мають зберігатися в таємниці і не використовуватися для отримання особистої вигоди.
  • Для запобігання плагіату або некоректного використання опублікованих матеріалів рецензент повинен звертати увагу головного редактора на схожість або частковий збіг рецензованої статті з будь-якою іншою, раніше опублікованою.
  • Рецензент має дотримуватися термінів рецензування, визначених редакцією. У разі неможливості підготовки рецензії у визначені терміни рецензент має негайно сповістити про це редакцію, те саме він має зробити у разі відмови від рецензування направленого рукопису через конфлікт інтересів з авторами або невідповідність тематики статті компетенції експерта.

Обов’язки авторів

Автори мають усвідомлювати, що несуть персональну відповідальність за текст рукопису, достовірність результатів проведених досліджень, а також об’єктивне обговорення її значимості.

  • Робота має містити достатньо детальної інформації і посилань, щоб інші дослідники могли її відтворити.
  • Автори повинні гарантувати, що результати дослідження, викладені в рукопису, є власною оригінальною роботою. У разі використання фрагментів чужих фактичних даних та/або запозичення тверджень інших авторів це обов’язково має бути відзначено посиланням або зазначено у тексті статті. Надмірні запозичення, а також плагіат в будь-яких формах або присвоєння прав на результати чужих досліджень є неетичними і неприйнятними діями. Статті, що є компіляцією матеріалів, опублікованих раніше іншими авторами, без творчої переробки їх і власного авторського осмислення редакцією журналу до публікації не приймаються.
  • Автори мають надсилати редакції оригінальні рукописи. не опубліковані раніше і такі, що не перебувають на розгляді в інших виданнях. Недотримання цього принципу розцінюється як грубе порушення етики публікацій і дає підставу для відхилення статті на будь-якій стадії редакційного процесу. Якщо елементи рукописи раніше були опубліковані в іншій статті, автори зобов’язані послатися на більш ранню роботу і вказати, у чому принципова відмінність нової роботи від попередньої.
  • Автори повинні визнавати внесок усіх осіб, які так чи інакше вплинули на хід дослідження або характер представленої наукової роботи. Зокрема, у статті повинні бути зроблені бібліографічні посилання на публікації, які мали значення при проведенні дослідження. Інформація, отримана в приватному порядку (шляхом розмови, листування та обговорення з третіми особами або ж під час рецензування статей чи експертизи проектів), не повинна використовуватися без отримання відкритого письмового дозволу від їхнього джерела.
  • Авторство має обмежуватися особами, хто зробили реальний внесок в концепцію, планування виконання роботи або інтерпретацію результатів дослідження. Автор повинен також гарантувати, що всі співавтори ознайомлені з остаточним варіантом статті, схвалили його і згодні з його поданням до публікації. Усі зазначені в статті автори несуть публічну відповідальність за зміст статті.
  • У разі виявлення істотних помилок або неточності в статті на етапі її розгляду або після її опублікування автори мають негайно повідомити про це в редакцію журналу і прийняти спільне рішення про визнання помилки та/або її виправлення в максимально стислі терміни.
  • Автори мають вказувати у своїх рукописах джерела фінансування роботи, сповіщати редакцію про можливі конфлікти інтересів.


Рецензування статті

Рукопис статті обов’язково підлягає анонімному рецензуванню двома провідними спеціалістами у відповідній галузі, один з них може бути членом редколегії журналу.

  • Автори можуть запропонувати кандидатури незалежних рецензентів для своєї роботи, редакторат з розумінням ставиться до таких побажань, проте лишає за собою право залучати тих рецензентів, які проведуть більш ґрунтовний аналіз роботи.
  • Рецензентів інформують про те, що надіслані їм рукописи є приватною власністю авторів і належать до відомостей, що не підлягають розголошенню.
  • Рішення рецензента не є остаточним. Автор статті має право надати аргументовану відповідь до редакції журналу у разі незгоди з рішенням рецензента. Стаття може бути направлена на додаткове рецензування або на узгодження в редакційну колегію. При вирішенні спірних питань, що виникли в процесі рецензування статті, остаточним є рішення редколегії.
  • У разі відхилення рецензентами статті редакція надсилає автору письмове повідомлення.
  • Стаття, надіслана автору на доопрацювання, має бути повернена у виправленому вигляді протягом двох тижнів. До переробленого варіанта статті необхідно додати відповіді на всі зауваження та пояснення змін, внесених до рукопису.
  • Виправлений авторами варіант статті, погоджений з рецензентами, вважається остаточним і має бути підписаний рецензентами та науковим редактором до друку, після чого заміни тексту, рисунків або таблиць стають неприпустимими.


Політика відкритого доступу
“ВІСНИК ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ. СЕРІЯ БІОЛОГІЯ” є журналом відкритого доступу. Весь його зміст вільно доступний для всіх користувачів Інтернету, які можуть його читати, завантажувати, копіювати, поширювати, роздруковувати, шукати та робити посилання на нові тексти статей чи використовувати їх з будь-якою іншою законною метою, не питаючи попереднього дозволу видавця або автора. (цитата з Будапештської ініціативи відкритого доступу, The original BOAI declaration. Budapest Open. http://www.budapestopenaccessinitiative.org).