Вісн. Харків. нац. аграрн. ун-ту. Сер. Біологія, 2019, вип. 1 (46), с. 81-98


https://doi.org/10.35550/vbio2019.01.081




МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ РЕКРЕАГЕННОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ДУБОВИХ ЛІСІВ ЗА РІЗНОМАНІТТЯМ УГРУПОВАНЬ КСИЛОТРОФНИХ ГРИБІВ ТА ФІТОБІОТИ


В. В. Лавров1, О. І. Блінкова2, О. М. Іваненко3, З. В. Поліщук1

1Білоцерківський національний аграрний університет
(Біла Церква, Київська обл., Україна)
2Національний університет біоресурсів та природокористування України
(Київ, Україна)
3Інститут еволюційної екології Національної академії наук України
(Київ, Україна)


Зміни екологічних умов дубових лісів зеленої зони міста показано на прикладі урочища «Голендерня» Державного дендрологічного парку «Олександрія» НАН України та урочища «Товста», що на околиці м. Біла Церква. Вони спричинені нерегульованим рекреаційним навантаженням, фізичним і біологічним забрудненням, реконструкцією лісового типу ландшафту в парковий тип, забудовою, видобуванням піску, збором лікарських рослин, грибів, ягід тощо. Комплексний вплив зазначених чинників призводить до деградації перестійних (урочище «Голендерня») і середньовікових (урочище «Товста») дубових насаджень на рівні ІІІ стадії рекреаційної дигресії. У напрямі від ядра лісових масивів до приміського узлісся зріджується деревний намет, змінюється структура деревостанів, а подекуди порушується й цілісність фітоценозів, що загалом змінює умови лісового середовища. Підтверджено, що ксилотрофні гриби виконують регулюючу функцію у лісах, впливаючи на розвиток різних структур фітоценозів, і досить інформативно відображують стан деревостанів. Виявлено позитивні та негативні кореляції між структурами та індексами фіто- та ксиломікорізноманіття за середньої інтенсивності антропогенного впливу (індекси різноманіття, домінування, вирівненості). Значення індексів різноманіття показало більше відхилення від нормальних умов у фіторізноманітті порівняно з ксиломікобіотою; натомість грибне угруповання має меншу загальну рівномірність розподілу і більший вплив домінуючих видів. Тісні позитивні кореляційні зв’язки виявлено між показниками фіторізноманіття та ксиломікобіоти. Підтверджено наявність зв’язку між просторовим розподілом ксилотрофних грибів та горизонтальною і вертикальною гетерогенністю лісу. Швидке розселення факультативних паразитів у лісах, що зазнають рекреаційного/антропогенного навантаження, свідчить про недостатнє регулювання процесів лісокористування та лісоуправління, неналежні контроль їх санітарного стану та захист. Встановлені показники ксиломікологічної індикації антропогенного порушення лісового середовища запропоновано включити до системи лісового моніторингу.


Ключові слова: дубові ліси, фітобіота, структури ксиломікобіоти, афілофороїдні гриби, антропогенний вплив, індекси різноманіття, домінування, вирівненості, горизонтальної та вертикальної гетерогенності

 


ЛІТЕРАТУРА


1. Anuchin I.P. 1977. Forest taxation. Moscow : 552 p.
 
2. Arefev S.P. 2010. System analysis of biota wood-destroying fungi. Novosibirsk : 260 p.
 
3. Blinkova O.I., Lavrov V.V., Sagdeeva T.Yu., Zhitovos A.V., Bereznichenko Yu.G. 2016. Ecologo-phytocenotic peculiarities of anthropogenic changes of the stow «Holendernya». The Journal of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series Biology. 27 : 19-30.
 
4. Burda R. 2006. Trends change of phytodiversity in agricultural landscapes of Ukraine. Scientific Bulletin National Agricultural Univ 93 : 1-15.
 
5. Vorobev D.V. 1967. Methods of forest typology research. Kyiv : 388 p.
 
6. Vysockii G.N. 1950. The doctrine of the influence of forests on the change in the environment of its growth on the surrounding space: the doctrine of perpetuation. Moscow : 104 p.
 
7. Gaydamak V.M., Mordatenko L.P., Golovko Ye.A. 1994. Oak forest of the "Alexandria" dendrological park: state, problems of optimization and restoration. Bіla Tserkva : 42 p.
 
8. Galkіn S.І., Kalashnіkova L.V., Doyko N.M., Rubіs V.L. 2014. Ecological trail of the state park "Alexandria" of the National Academy of Sciences of Ukraine as a form of social structure in the nature reserves. Ekosistemy, ikh optimizatsiya i okhrana. 10 : 221-226.
 
9. Golubets M.A. 2000. Ecosystemology. Lviv : 316 p.
 
10. Dragan N.V. 2011. Causes and features of the degradation of the oak forest of "Alexandria" dendrological park of the National Academy of Sciences of Ukraine. Problemy zberezhennya, vіdnovlennya ta stabіlіzatsіyi stepovykh ekosystem. 1 : 24-30.
 
11. Didukh Ya.P. 1994. Phytoindication of ecological factors. Kyiv : 280 p.
 
12. Klymenko Yu.O. 2010. Relief, landscapes and plantings of the "Golenderny" tract of the Oleksandria state dendrology park of the National Academy of Sciences of Ukraine (Bila Tserkva). Naukovі dopovіdі NUBіP. 2 (18): (http://nd.nubip.edu.ua/2010-2/10kyaubt.pdf).
 
13. Lavrov V.V. 2003. The system approach as a methodological basis for assessing and reducing threats to biodiversity (forest ecosystems). Assessment and directions for reducing the threats to biodiversity in Ukraine. Kyiv : 156-272.
 
14. Lavrov V.V., Blіnkova O.I., Ivanenko O.M., Polіschuk Z.V. Consortium relations of aphyllophoroid fungi and Quercus robur L. in industrial granite extraction and recreational activities. Bіologіchnі studyі. 10 (2) : 163-174.
https://doi.org/10.30970/sbi.1002.477
 
15. Lavrov V.V., Blіnkova O.I., Ivanenko O.M., Polischuk Z.V. 2017. Changes in consortial links of aphyllophoroid fungi and Quercus robur L. in the recreational forests of the green zone of city. Ecologiya i noospherologiya. 28 (3-4) : 5-20.
https://doi.org/10.15421/031711
 
16. Lavrov V.V., Blіnkova O.I., Myroshnik N.V., Ivanenko O.M. 2016. Synecological principles of the diagnostics of the transformation of the structural and functional organization of forest ecosystems in the aspect of evolution. Factors of experimental evolution of organisms. Faktori eksperimentalnoyi evolyutsiyi organizmiv. 18 : 186-190.
 
17. Migunova E.S. 1993. Forests and forest lands (quantitative assessment of interconnections). Moscow : 552 p.
 
18. Mirkin B.M. 1985. Theoretical foundations of modern phytocenology. Moscow : 139 р.
 
19. Neshataev Ju.N. 1987. Methods of analysis of geobotanical materials. Leningrad : 192 р.
 
20. Rabotnov T.A. 1983. Phytocenology. Moscow : 296 p.
 
21. Ramenskii L.G. 1971. Selected works. Problems and methods of studying vegetation cover. Leningrad : 334 р.
 
22. Sanitary rules in the forests of Ukraine. 1995. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of 27 July. № 555. Kyiv : 20 p.
 
23. Smit R.L. 1982. Our home planet Earth: polemic essays on human ecology. Moscow : 338 p.
 
24. Storozhenko V.G. 2007. Sustainable forest communities. Moscow :192 p.
 
25. Tkach V.P. Floodplain forests of Ukraine. Kharkiv : 368 p.
 
26. Tsaryk J.V., Tsaryk I.J. 2007. Consortium as in general biotic phenomenon. Bulletin of Lviv University. Series Biology. 28 : 163-169.
 
27. Furdychko O.I., Stadnyk A.P., Kocherga M.M., Voznyak R.R. 2012. Methodical recommendations for the inventory of polyfunctional forest-melioration systems of experimental farms of the National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv : 42 p.
 
28. Agrawal A., Conner J., Rasmann S. 2010. Tradeoffs and adaptive negative correlations in evolutionary ecology. In: Bell M., Eanes W., Futuyma D., Levinton J. (editors). Evolution after Darwin: the First 150 Years. Sunderland, MA : 32 p.
 
29. Clemençon H. 2009. Methods for working with macrofungi: Laboratory cultivation and preparation of larger fungi for light microscopy. Eching : 88 p.
 
30. Bernicchia A. 2005. Polyporaceae s. l. (Fungi Europaei; 10). Candusso: 808 p.
 
31. Bernicchia A., Gorjón S. 2010. Corticiaceae s.l. (Fungi Europaei; 12). Candusso: 1008 p.
 
32. Blinkova O., Ivanenko О. 2014. Co-adaptive system of tree vegetation and wood-destroying (xylotrophic) fungi in artificial phytocoenoses, Ukraine. Forestry Journal. 60 (3): 168-176.
https://doi.org/10.2478/forj-2014-0018
 
33. Blinkova O., Ivanenko О. 2016. Communities of tree vegetation and wood-destroying fungi in parks of the Kyiv city, Ukraine. Forestry Journal. 62 (2): 110-122.
https://doi.org/10.1515/forj-2016-0012
 
34. Blinkova O., Ivanenko О. 2018. Communities of woody vegetation and wood destroying fungi in natural and semi-natural forests of Kyiv city, Ukraine Cent. Eur. For. J. 64:55-66.
https://doi.org/10.1515/forj-2017-0030
 
35. Brunet J., Fritz C., Richnau G. 2010. Biodiversity in European beech forests-a review with recommendations for sustainable forest management. Ecological Bull. 53 : 77-94.
 
36. Chiarucci A., D'auria F., De Dominicis V., Laganа A., Perini C., Salerni E. 2005. Using vascular plants as a surrogate taxon to maximize fungal species richness in reserve design. Conservation Biol. 19 : 1644-1652.
https://doi.org/10.1111/j.1523-1739.2005.00202.x
 
37. Dahlberg A., Croneborg H. 2006. The 33 threatened fungi in Europe. Complementary and revised information on candidates for listing in Appendix 1 of the Bern Convention. Nature and Environment 136 : 131 pp.
 
38. Durak T. 2012. Changes in diversity of the mountain beech forest herb layer as a function of the forest management method. Forest Ecology Management. 276 : 154-164.
https://doi.org/10.1016/j.foreco.2012.03.027
 
39. Erdelen M. 1984. Bird communities and vegetation structure: Correlations and comparisons of simple and diversity indices. Oecologia. 61 : 277-284.
https://doi.org/10.1007/BF00396773
 
40. Hedi R., Kopecky M., Komarek J. 2010. Half a century of succession in a temperate oakwood: from species-rich community to mesic forest. Diversity and Distributions Banner. 16 (2) : 267-276.
https://doi.org/10.1111/j.1472-4642.2010.00637.x
 
41. Hofmeister J., Hosek J., Brabec M., Dvorak D., Beran M., Deckerova H., Burel J., Krнz M., Borovicka J., Beťak J., Vasutova M. 2014 Richness of ancient forest plant species indicates suitable habitats for macrofungi. Biodiversity Conservation. 23 (1) : 2015-2031.
https://doi.org/10.1007/s10531-014-0701-y
 
42. International Code of Nomenclature for algae, fungi and plants (Melbourne Code) adopted by the Eighteenth International Botanical Congress [Internet]. Melbourne (Australia): International Association for Plant Taxonomy. 2012 - [cited 2016 Dec 5]. Available from: http://www.iapt-taxon.org/nomen/main.php
 
43. Kinga R., Morschhauser T., Pal-Fam F., Botta-Dukat Z. 2013. Exploring the relationship between macrofungi diversity, abundance, and vascular plant diversity in semi-natural and managed forests in north-east Hungary. Ecological Research. 28 : 543-552.
https://doi.org/10.1007/s11284-013-1044-y
 
44. Magurran A. 1998. Ecological diversity and its measurement. New Jersey : 192 p.
 
45. McMullen-Fisher S.M., Kirkpatrick J.B., May T.W., Pharo E.J. 2010. Surrogates for macrofungi and mosses in reservation planning. Conservation Biology. 24 : 730-736.
https://doi.org/10.1111/j.1523-1739.2009.01378.x
 
46. Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. 1999. Vascular Plants of Ukraine a nomenclatural checklist. Kyiv : 345 p.
 
47. Paillet Y., Berges L., Hjalten J., Odor P., Avon C., Bernhardt-Romermann M., Bijlsma RJ., De Bruyn L., Fuhr M., Grandin U., Kanka R., Lun¬din L., Luque S., Magura T., Matesanz S., Meszaros I., Sebastiа MT., Schmidt W., Standovar T., Tothmeresz B., Uotila A., Valladares F., Vellak K., Virtanen R. 2010. Biodiversity differences between managed and unmanaged forests: meta-analysis of species richness in Europe. Conservation Biology. 24 (1) : 101-112.
https://doi.org/10.1111/j.1523-1739.2009.01399.x
 
48. Schulze E.D., Aas G., Grimm G.W., Gossner M.M., Walentowski H., Ammer C., Kuhn I., Bouriaud O., von Gadow K. 2015. A review on plant diversity and forest management of European beech forests. European J. Forest Res. 135 : 51-67.
https://doi.org/10.1007/s10342-015-0922-y
 
49. Schmit J.P., Lodge D.J. 2005. Classical methods and modern analysis for studying fungal diversity. London: 214 p.
 
50. Sekercioğlu C. 2002. Effects of forestry practices on vegetation structure and bird community of Kibale National Park, Uganda. Biology Conservation. 107 (1) : 229-240.
https://doi.org/10.1016/S0006-3207(02)00097-6
 
51. Swanson M.E., Franklin J.F., Beschta R.L., Crisafulli C.M., DellaSala D.A., Hutto R.L., Lindenmayer D.B., Swanson F.J. 2011. The forgotten stage of forest succession: early-successional ecosystems on forest sites. Front Ecology Environmental. 9 : 117-125.
https://doi.org/10.1890/090157
 
52. Ujhаzyova M., Ujhazy K. 2007. Vegetation dynamics of beech forests of the Kysucka Vrchovina. Zvolen : 36 p.