Вісн. Харків. нац. аграрн. ун-ту. Сер. Біологія, 2019, вип. 1 (46), с. 63-72


https://doi.org/10.35550/vbio2019.01.063




ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ Й РОЗВИТКУ EQUISETUM HUEMALE L. В УКРАЇНІ


Л. В. Войтенко, І. В. Косаківська

Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного
Національної академії наук України
(Київ, Україна)


Проаналізовані особливості росту й розвитку Equisetum huemale L. (хвоща зимуючого) – рівноспорової, багаторічної трав'янистої рослини з вічнозеленим феноритмотипом розвитку, спорадично поширеної в Україні. Досліджували репродуктивні пагони першого та вегетативні другого років розвитку з редукованими листками, стробіли та кореневища у фазах передвесняного пробудження, проростання репродуктивних пагонів, інтенсивного росту репродуктивних пагонів першого року розвитку, літньої та осінньої вегетації й зимового спокою. Рослинний матеріал збирали на експозиційній ділянці вищих спорових рослин Ботанічного саду Київського національного університету ім. Тараса Шевченка протягом 2014-2015 рр. Встановлено, що впродовж розвитку спорофіту (два роки) довжина кореневища була в межах одного порядку. Незначне збільшення спостерігалося при проростанні репродуктивних пагонів, тоді як зменшення зафіксоване під час вимушеного спокою. Натомість маса сирої речовини кореневища збільшувалась і досягала максимуму у фазі інтенсивного росту репродуктивних пагонів, а в подальшому залишалась практично без змін. Довжина і кількість міжвузлів та листків у різних типів пагонів впродовж росту та розвитку спорофіту змінювалася нерівномірно. Найбільший приріст довжини всіх міжвузлів виявлено у фазі осінньої вегетації. Найбільшу довжину листків, розташованих кільцями у вузлах вздовж пагона, спостерігали у фазі інтенсивного росту. Листки репродуктивних пагонів характеризувалися більш інтенсивним ростом. Максимальна маса сирої речовини вегетативних пагонів зафіксована у фазі передвесняного пробудження. Перехід репродуктивних пагонів до вимушеного спокою супроводжувався суттєвим зростанням їхньої маси. Найбільша маса сирої речовини стробілів зафіксована у фазі осінньої вегетації, що відповідало масовому дозріванню та висипанню спор зі зрілих розкритих спорофілів. Коефіцієнти варіації довжини і маси сирої речовини пагонів та стробілів мали низький (менше 10%) рівень мінливості.


Ключові слова: Equisetum huemale, спорофіт, пагони, стробіли, кореневища, онтогенез

 


ЛІТЕРАТУРА


1. Voronin A.A., Serikova V.I., Kuznetsov B.I. 2015. Ecological and biological features of fern-shaped regional flora during introduc-tion in the Botanical Garden named after. prof. B.M. Kozo-Polyansky Voronezh State University. The Samara scientific bulletin. 1 (10): 51-55.
 
2. Didukh Ya.P., Plyuta P.G., Protopopova V.V., Yermolenko V.M., Korotchenko I.A., Karkutsiev, G.M., Burda R.I. 2000. Ecoflora of Ukraine. V. 1. Kiev : 284 p.
 
3. Minarchenko V.M., Timchenko I.A., Dvirna T.S., Mahina L.M., Kovalska N.P. 2018. Me-dicinal fern-like, flat-faced and horsetail-shaped Ukraine. Kiev : 184 p.
 
4. Mosyakin S.L., Tishchenko O.V. 2010. Pragmatic phylogenetic classification of spore vascular plants of Ukrainian flora. Ukr. Bot. J. 67 (6) : 802-817.
 
5. Skvortsov V.E. 2008. Genus Equisetum in the Russian and world flora. Morphology, ecologist, taxonomy. PhD Thesis. Moscow : 22 p.
 
6. Blazhevich R.Yu., Dmitrieva S.A., Parfenov V.I., Yakovleva I.M., Semerenko L.V., Tretyakov D.I., Dubovik D.V., Skuratovich A.N., Rykovsky G.F., Dzhus M.A., Tikho-mirov Val. N., Kolesnikov M.P. 2009. Flora of Belarus. Vascular plants. In 6 vol. V. 1. Lycopodiophyta. Equisetophyta. Polypodi-ophyta. Ginkgophyta. Pinophyta. Gneto-phyta. Under the Society. Ed. V.I. Parthenov. Minsk : 199 p.
 
7. Shreter A.I., Valentinov B.G., Naumova E.М. 2004. Natural raw materials of Chinese med-icine. V. 1. Moscow : 506 p.
 
8. Elgorriaga A., Escapa I.H., Rothwell G.W., Tomescu A.M.F., Cúneo N.R. 2018. Origin of Equisetum: Evolution of horsetails (Equise-tales) within the major euphyllophyte clade Sphenopsida. Amer. J. Bot. 105 (8) : 1-18.
https://doi.org/10.1002/ajb2.1125
 
9. Hauke R. 1993. Equisetaceae Michaux ex DeCandolle. Flora of North America. 2 : 76-84.
 
10. Karol K.G., Arumuganathan K., Boore J.L., Duffy A.M., Everett K.D., Hall J.D., Hansen S.K., Kuehl J.V., Mandoli D.F., Mishler B.D., Olmstead R.G., Renzaglia K.S., Wolf P.G. 2010. Complete plastome sequences of Eq-uisetum arvense and Isoetes flaccida: impli-cations for phylogeny and plastid genome evolution of early land plant lineages. BMC Evolutionary Biol. 10 : 321-337.
https://doi.org/10.1186/1471-2148-10-321
 
11. Rothwell G.W., Ash S.R. 2015. Internal anat-omy of the Late Triassic Equisetocaulis gen. nov., and the evolution of modern horsetails. J. Torrey Bot. Society. 142 : 27-37.
https://doi.org/10.3159/TORREY-D-14-00042.1
 
12. Taylor T.N., Taylor E.L., Krings M. 2009. Paleobotany. Te biology and evolution of fossil plants. 2nd ed. Academic Press. Am-sterdam. Netherlands : 1252 p.
 
13. Testo W., Sundue M. 2016. A 4000-species dataset provides new insight into the evolu-tion of ferns. Molecular Phylogenetics and Evolution. 105 : 200-211.
https://doi.org/10.1016/j.ympev.2016.09.003