Вісн. Харків. нац. аграрн. ун-ту. Сер. Біологія, 2019, вип. 2 (47), с. 92-100


https://doi.org/10.35550/vbio2019.02.092




ВПЛИВ 6-БЕНЗИЛАМІНОПУРИНУ НА ІНТЕНСИВНІСТЬ КАЛЮСОГЕНЕЗУ І ОРГАНОГЕНЕЗУ LINUM USITATISSIMUM L. В УМОВАХ IN VITRO


С. В. Міщенко

Інститут луб’яних культур
Національної академії аграрних наук України
(Глухів, Сумська обл., Україна)


Linum usitatissimum L. convar. elongatum (сорт Глінум) значною мірою здатний до утворення калюсу на гіпокотильних сегментах за умови культивування на живильному середовищі Мурасіге і Скуга з додаванням 30 г/л сахарози, фотоперіоді 16 год, при відносній вологості повітря 60-80%, температурі повітря 22-24°С і під впливом: 1) лише ауксинів, 2) лише цитокінінів, 3) комбінації ауксинів і цитокінінів екзогенного походження. Найвища частота органогенезу спостерігалась під впливом 1,0 мг/л 6-бензиламінопурину (БАП), 0,3 мг/л кінетину (тобто лише цитокінінів), поєднання 1-нафтилоцтової кислоти (НОК) і БАП, індоліл-3-оцтової кислоти (ІОК) і БАП. Проведені дослідження із залученням порівняно великого варіаційного ряду концентрацій БАП свідчать про те, що за наявності ауксину (0,05 мг/л НОК в усіх варіантах) ефективність калюсогенезу і регенерації пагонів була вищою. Разом з тим, застосування лише БАП може бути цілком самодостатнім прийомом для індукції калюсо- і органогенезу. Для досліджуваного виду в цілому і даного генотипу зокрема достатнім для органогенезу є синтез ауксинів ендогенного походження за наявності цитокінінів екзогенного походження. Збільшення концентрації БАП до 3,0 мг/л пригнічувало ріст калюсу і регенерацію пагонів. Оптимальні концентрації фітогормону можна виразити нерівністю 1,0 ≤ БАП ≤ 1,75, а за умови додавання до середовища 0,05 мг/л НОК нерівністю 0,5 ≤ БАП ≤ 2,0. Найбільша результативність калюсогенезу і органогенезу виявлена у варіантах: 1) 1,5 мг/л БАП, 2) 1,25 мг/л БАП і 0,05 мг/л НОК. Реакція L. usitatissimum L. convar. elongatum на вплив фітогормонів відрізнялася від такої L. usitatissimum L. convar. mediterraneum.


Ключові слова: Linum usitatissimum, in vitro, фітогормони, 6-бензиламінопурин, калюс, органогенез

 


ЛІТЕРАТУРА



1. Polyakov A.V. 2000. Biotechnology in flax breeding. Tver : 180 p.
 
2. Soroka A.I. 2010. Peculiarities of donor plant preparation and flax anther cultivation in vitro for haploid plant production. Visnyk Zaporizkogo Nationalnogo Universytetu. Biologichni Nauky. 2 : 13-18.
 
3. Chen Y., Dribnenki P. 2002. Effect of genotype and medium composition on flax Linum usitatissimum L. anther culture. Plant Cell Rep. 21 (3) : 204-207. Doi: 10.1007/s00299-002-0500-x
https://doi.org/10.1007/s00299-002-0500-x
 
4. Blinstrubienė A., Burbulis N., Kuprienė R. 2009. Regeneration of adventitious shoots of linseed (Linum usitatissimum L.) from hypocotyl explants. Zemdirbyste-Agriculture. 96 (3) : 168-175.
 
5. Blinstrubienė A., Burbulis N., Kuprienė R. 2011. Effect of genotype and medium composition on linseed (Linum usitatissimum) ovary culture. Biologia. 66 (3) : 465-469. Doi: 10.2478/s11756-011-0028-z
https://doi.org/10.2478/s11756-011-0028-z
 
6. Blinstrubienė A., Burbulis N., Masienė R. 2017. Genotypic and exogenous factors affecting linseed ovary culture. Zemdirbyste-Agriculture. 2017. 104 (3) : 243-248. Doi: 10.13080/z a.2017.104.031
https://doi.org/10.13080/z-a.2017.104.031
 
7. Burbulis N., Blinstrubienė A., Sliesaravičius A., Venskutonienė E. 2005. Influence of genotype, growth regulators, sucrose level and preconditioning of donor plants on flax (Linum usitatissimum L.) anther culture. Acta Biologica Hungarica. 56 (3-4) : 323-331. o i: 10.1556/ABiol.56.2005.3 4.15
https://doi.org/10.1556/ABiol.56.2005.3-4.15
 
8. Burbulis N., Blinstrubienė A. 2011. Genotypic and exogenous factors affecting linseed (Linum usitatissimum L.) anther culture. J. Food Agricult. Environ. 9 (3-4) : 364-367. Doi: 10.1234/4.2011.2285
 
9. Burbulis N., Blinstrubienė A., Masienė R., Jonytienė V. 2012. Influence of genotype, growth regulators and sucrose concentration on linseed (Linum usitatissimum L.) anther culture. J. Food, Agricult. Environ. 10 (3-4) : 764-767. Doi: 10.1234/4.2012.3509
 
10. Diederrichsen A., Richards K. 2003. Taxonomy and germplasm conservation. In: Flax: The genus Linum (Ed. by A.D. Muir and N.D. Westcott). Boca Raton, USA, CRC Press : 39-42.
 
11. Evtimova M., Vlahova M., Atanassov A. 2005. Flax improvement by biotechnology means. Journal of Natural Fibers. 2 (2) : 17-34. Doi: 10.1300/J395v02n02_02
https://doi.org/10.1300/J395v02n02_02
 
12. Janowicz J., Niemann J., Wojciechowski A. 2012. The effect of growth regulators on the regeneration ability of flax (Linum usitatissimum L.) hypocotyl explants in in vitro culture. BioTechnologia. 93 (2) : 135-138. Doi: 10.5114/bta.2012.46578
https://doi.org/10.5114/bta.2012.46578
 
13. Millam S., Davidson D., Powell W. 1992. The use of flax (Linum usitatissimum) as a model system for studies on organogenesis in vitro: the effect of different carbohydrates. Plant Cell Tiss. Organ. Cult. 28 (2) : 163-166. Doi : 10.1007/BF00055512
https://doi.org/10.1007/BF00055512
 
14. Millam S., Obert B., Pretová A. 2005. Plant cell and biotechnology studies in Linum usitatissimum - a review. Plant Cell Tiss. Organ. Cult. 82 (1) : 93-103. Doi: 10.1007/s11240-004-6961-6
https://doi.org/10.1007/s11240-004-6961-6
 
15. Mundhara R., Rashid A. 2006. TDZ-induced triple-response and shoot formation on intact seedlings of Linum, putative role of ethylene in regeneration. Plant Sci. 170 (2) : 185-190. Doi: 10.1016/j.plantsci.2005.06.015
https://doi.org/10.1016/j.plantsci.2005.06.015
 
16. Murashige T., Skoog F. 1962. A revised medium for rapid growth and bio assays with tobacco tissue cultures. Physiol. Plant. 15 (3) : 473-497. Doi: 10.1111/j.1399 3054.1962.tb08052.x
https://doi.org/10.1111/j.1399-3054.1962.tb08052.x
 
17. Obert B., Bartosova Z., Pretova A. 2005. Dihaploid production in flax by anther and ovary cultures. J. Natural Fibers. 1 (3) : 1-14. Doi: 10.1300/J395v01n03_01
https://doi.org/10.1300/J395v01n03_01
 
18. Rutkowska-Krause I., Mankowska G., Lukaszewicz M., Szopa J. 2003. Regeneration of flax (Linum usitatissimum L.) plants from anther culture and somatic tissue with increased resistance to Fusarium oxysporum. Plant Cell Rep. 22 (2) : 110-116. doi: 10.1007/s00299 003 0662-1
https://doi.org/10.1007/s00299-003-0662-1
 
19. Seta-Koselska A., Skórzyńska-Polit E. 2017. Optimization of in vitro culture conditions for obtaining flax (Linum usitatissimum L. cv. Modran) cell suspension culture. BioTechnologia. 98 (3) : 183-188. Doi: 10.5114/bta.2017.70796
https://doi.org/10.5114/bta.2017.70796
 
20. Siegień I., Adamczuk A., Wróblewska K. 2013. Light affects in vitro organogenesis of Linum usitatissimum L. and its cyanogenic potential. Acta Physiol Plant. 35 (3) : 781-789. Doi: 10.1007/s11738-012-1118-4
https://doi.org/10.1007/s11738-012-1118-4
 
21. Yildiz M., Özgen M. 2004. The effect of a submersion pretreatment on in vitro explant growth and shoot regeneration from hypocotyls of flax (Linum usitatissimum). Plant Cell Tiss. Organ Cult. 77 (1) : 111-115. Doi : 10.1023/B:TICU.0000016493.03592.c3
https://doi.org/10.1023/B:TICU.0000016493.03592.c3
 
22. Yildiz M., Sağlik C., Telci C., Erkilich E.G. 2011. The effect of in vitro competition on shoot regeneration from hypocotyl explants of Linum usitatissimum. Turk. J. Bot. 35 (2) : 211-218. Doi: 10.3906/bot-1005-26